- стискати
- -а́ю, -а́єш і сти́скувати, -ую, -уєш, недок., сти́снути, -ну, -неш; мин. ч. стис, -ла, -ло і сти́снув, -нула, -нуло, док.1) перех. Давленням, тисненням зменшувати в об'ємі що-небудь, ущільнювати щось. || В обчислювальній техніці – усувати надлишковість у поданні даних. || Діючи на пружні тіла, укорочувати їх. || перен., розм. Зменшувати, скорочувати в обсязі. Стиснути написане. || перен., розм. Скорочувати в часі.2) перех. Міцно обхопивши, здавлювати кого-, що-небудь. || Міцно тримати щось (у руці, під пахвою і т. ін.). || розм. Обіймати кого-небудь. || Щільно оточувати з усіх боків. || військ. Затискувати в тісний простір, брати в оточення. || Звужувати русло потоку, річки і т. ін. || Щільно облягати (про одяг, взуття). || перен. Сковувати (про мороз, холод). Стискати в обіймах.••
Стиска́ти ру́ку кому — а) тиснути кому-небудь руку під час зустрічі, прощання, знайомства, вираження якогось почуття і т. ін.; б) (тільки недок.) уживається як формула закінчення листа, записки і т. ін.
3) тільки 3 ос., перех. і без додатка. Здавлювати (у грудях, горлі), утруднюючи дихання. || безос.••Стиска́ти се́рце (ко́ло се́рця, за се́рце) — викликати хвилювання, почуття тривоги, страху і т. ін.
4) перех. і неперех. Щільно з'єднувати, стуляти (губи, повіки і т. ін.).••Сти́снувши зу́би — а) виявляючи велику витримку, стійкість; напруживши всі сили; б) не виявляючи почуття гіркоти, невдоволення, обурення і т. ін.
5) перех. Зводити докупи, притискаючи один до одного (пальці, руки); зціплювати. || Зсовувати, морщити (брови). Стискати кулак.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.